Останній дзвоник – свято радісне і водночас сумне і хвилююче
Останній дзвоник – свято радісне і водночас сумне і хвилююче. Радісне, бо закінчився важкий, напружений навчальний рік воєнного часу, але й сумне , бо в Україні ще йде війна .
Особливим це свято є для одинадцятикласників . Ще зовсім недавно випускники боязко і невпевнено увійшли в 1-й клас і все було попереду: перша вчителька, перший дзвінок, перше прочитане слово, перші радощі й прикрощі. Минали роки, діти дорослішали, розумнішали, вчилися приймати рішення, відповідати за свої вчинки. І ось настав час прощання зі школою. Останній дзвоник назавжди закарбується у пам’яті: і найкращі друзі, і рідна школа, і вчителі, по-батьківськи вимогливі і по-материнськи турботливі. Шкільні роки – найсвітліша, найбезтурботніша пора у житті. Іншої такої не буде, бо життя дає кожному свої уроки, і у нього свої закони, круті віражі та пороги, а школа – це той час, коли все легко, все можливо. Передзвін останнього дзвоника відкриває нову сторінку вашого життя, дорогі випускники – дорослого життя. Бажаємо вам знайти власну життєву стежину, стати гідними громадянами нашої держави. Адже саме від ваших ідей, бажання творити і працювати залежить майбутнє України. Вірте в себе, будьте небайдужими, добрими та чесними людьми! Вітаємо усіх із святом останнього дзвоника, з успішним закінченням ще одного шкільного року, який кожному подарував новий досвід, нові знання, нові враження, нові думки і почуття .Вітаємо усіх із святом останнього дзвоника, з успішним закінченням ще одного шкільного року, який кожному подарував новий досвід, нові знання, нові враження, нові думки і почуття .
Зі святом!
